Як віруюче подружжя має ставитися до зради партнера, що призвела до народження дитини?

Шлюб є союзом, що об’єднує пару як духовно, так і фізично. Невірність завдає нищівного удару, який розриває єдність шлюбу, часто призводячи до непоправної шкоди. Це може мати особливу актуальність, якщо внаслідок зради була зачата дитина.

Відповідальність батьків за свою дитину не залежить від обставин її зачаття. Прихід дитини у світ унаслідок перелюбу є неприємним для всіх сторін, але важливо пам’ятати, що дитина невинна та заслуговує на те, щоб мати у своєму житті обох батьків.

Якщо дружина вирішує залишитися з чоловіком навіть після того, як його зрада призвела до народження дитини, вона також має бути готовою пробачити цей гріх. Біблія говорить, що християни повинні прощати одне одному, бо тоді Бог простить і їм (Матвія 6:14-15). Це означає, що слід прийняти свідоме рішення, відкинувши почуття гніву й ревності.

Було б ідеально, якби дружина, чоловік якої став батьком дитини від іншої жінки, змогла прийняти цю дитину як пасинка чи падчерку. Вона не має перешкоджати чоловікові формувати стосунки зі своєю дитиною, хоча це й може бути боляче для неї. Він має фінансові, духовні та емоційні зобов’язання перед усіма своїми дітьми (Ефесянам 6:4).

Хоча перелюб є гріхом, який може зруйнувати сім’ю, він необов’язково має до цього призводити. Замість цього, парі слід ще більше працювати над відновленням своїх стосунків на міцному фундаменті віри й покори Ісусу Христу. Лише благодать і милість Бога, а також тверда віра у Христа можуть допомогти їм у цій складній ситуації. А благодать, милість і віра – це Божі дари через Святого Духа, і вони доступні тим, хто дійсно прагне прославляти Його у всіх труднощах життя.

[English]

---

[Повернутися на стартову українську сторінку]

Як віруюче подружжя має ставитися до зради партнера, що призвела до народження дитини?